відкличний

відкличний
-а, -е.
Який містить відклик.
••

Відкли́чна гра́мота — документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "відкличний" в других словарях:

  • безвідкличний — а, е. Такий, що його не можна відкликати, скасувати. •• Безвідкли/чний акредити/в акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів. Безвідкли/чні гара/нтії гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, яка отримує… …   Український тлумачний словник

  • невідкличний — а, е, зах. Неминучий, невідворотний …   Український тлумачний словник

  • безвідкличний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • відкличний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • невідкличний — прикметник діал …   Орфографічний словник української мови

  • безвідкличність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідкличний …   Український тлумачний словник

  • безвідклично — Присл. до безвідкличний …   Український тлумачний словник

  • відзивний — а/, е/, дипл., рідко. Те саме, що відкличний …   Український тлумачний словник

  • відзивний — прикметник відкличний дип., рідко …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»